Лозунги і дії очільника атовців Хмільника Валентина Ковальського

Валентин Хмільник. Частина 2.
Сьогодні наша держава переживає дуже непростий період. В усіх прикордонних областях запроваджено правовий режим воєнного часу. Вінницька область також потрапила у перелік цих областей. У зв’язку з цим, у наших земляків Хмільничан чимало питань. Щоб знайти відповіді ми спробували у всьому розбиратись самостійно і, на превеликий жаль, зіткнулися з кричущими фактами байдужості та лицемірства деяких наших «активних громадських діячів». Але усе по порядку…

28.11.2018 року у залі для засідання райдержадміністрації відбулась нарада по питаннях оповіщення наших хлопців з метою призову на військові збори (інформація із достовірних джерел). На вказаній нараді були присутні представники РДА, заступник військового комісара майор Прокопович, голови сільських рад. Обговорювались питання взаємоспівпраці, доводились основні вимоги та положення стосовно запровадженого воєнного стану та відпрацьовувалися відповідні завдання. На нараду був запрошений голова ГО «Спілка учасників АТО м.Хмільника та Хмільницького району» пан Ковальський, який закликав усіх присутніх до співпраці та пообіцяв особисто зайнятися питаннями оповіщення і забезпечити явку в райвійськкомат майже усієї очолюваної ним спілки .

Після цього, розпочалась рутинна праця. Ми звернулись до нашого інсайдера у райвійськкоматі з метою уточнення, як проходять заплановані заходи. У відповідь дізнались, що заходи виконуються згідно плану. Райдержадміністрація, райрада, сільські ради та працівники військкомату не покладаючи рук працюють як єдиний механізм. Але проглядається тенденція слабкої явки громадян у райвійськомат. У зв’язку з цим, керівництво Хмільницького РВК 30.11.2018 звернулось листом до ГО «Спілка учасників АТО м.Хмільника та Хмільницького району» з проханням про надання допомоги в оповіщенні (що в принципі було задекларовано з трибуни). Нажаль «спілка АТО» не спрацювала. Окрім гарних лозунгів та закликів, пан Ковальський не спромігся ні на що більше. Він не привів і не направив до райвійськомату жодної людини. Будь-якої іншої участі в цих заходах Ковальський не приймав. Свої дії, а скоріше бездіяльність, прокоментував просто: «Це не наша функція і не наші завдання».

Після цього, постає питання навіщо і на які потреби ми з районного та міського бюджету фінансуємо зазначену спілку, якщо у воєнний стан від них ані користі ??? До речі такий «шкурний» підхід проглядається не вперше. Згадалось, як роздавали земельні частки АТОвцям то пан Ковальський прийшов за день до розподілу і написав заяву про виділення йому ділянки в дуже гарному місці, мотивуючи тим, що він має на це першочергове право. А коли його запитали чи це справедливо по відношенню до інших хлопців, відповів «А хто їм не дає відстоювати свої права». І що саме цікаве, всі хто знаходиться у близькому оточенні до Ковальського отримали ділянки у пристойних місцях, а прості хлопці у богом забутих кутках.

Ось тепер і думай кому ти потрібен та хто захистить твої інтереси. І чи так і будуть з трибуни лунати гарні слова аби наповнити свої кармани та вкотре «деребанити» нашу земельку.