Симоненко Василий

4 1129
Трамполитика – шанс для Европы?

«Перед прочтением сжечь» Во все времена Европа была, есть и, как показал текущий век, остаётся реальным и потенциальным (в относительно мирные периоды) источником войн, в том числе...

В мечтах о летней заморозке российско-украинского фронта

Трамп и члены его команды внезапно стали рассказывать, что Зеленский, мол, согласен с американским планом заморозки, а Путину, который соглашаться не торопится, от этого будет хуже. Укр...

Быстрое ЯДЕРНОЕ решение бандеровского вопроса в 2022-м, или то, что происходит - что выбрали бы Вы?

Надо ли отметать вариант нанесения российского ядерного удара по бандеровцам? Не для начала Последней Мировой, нет. Вовсе не обязательно.Мы же всё осторожничали, всё чего-то ждали ТАМ....

Обсудить
  • :thumbsup:
  • ничто не ново. Как сделать,чтоб это в третий раз не повторилось?
  • Оригинал все же не такой, это адаптированный перевод... Но смысл тот же. Ні, не вмерла Україна! Я зустрічався з вами в дні суворі, Коли вогнів червоні язики Сягали від землі під самі зорі І роздирали небо літаки. Тоді вас люди називали псами, Бо ви лизали німцям постоли, Кричали “хайль” охриплими басами І “Ще не вмерла…” голосно ревли. Де ви ішли — там пустка і руїна, І трупи не вміщалися до ям — Плювала кров’ю “ненька Україна” У морди вам і вашим хазяям. Ви пропили б уже її, небогу, Розпродали б і нас по всій землі, Коли б тоді Вкраїні на підмогу Зі сходу не вернулись “москалі”. Тепер ви знов, позв’язувавши кості, Торгуєте і оптом, і вроздріб, Нових катів припрошуєте в гості На українське сало і на хліб. Ви будете тинятись по чужинах, Аж доки дідько всіх не забере, Бо знайте — ще не вмерла Україна І не умре! Василь Симоненко 18.10.1959
  • Вот его же стихотворение про дружбу с Россией. Завжди ми, Росіє, з тобою Над Россю, Дніпром і Сулою В задумі шепочуть гаї: В садах України весною Про щастя дзвенять солов’ї. Як сад навесні зеленіє Та віхолу білу мете, Так в серці народнім, Росіє, До тебе пошана цвіте. Тепер не оглянути оком Дніпровську оновлену шир. В майбутнє упевненим кроком Іде наш народ-богатир. Коли ми будуємо й сієм У рідному вільнім краю, Ми в дружбі з тобою, Росіє, Черпаємо силу свою. Ми піснею славим дзвінкою Москву, і Урал, і Сибір, Ми завжди, Росіє, з тобою У битвах за щастя і мир. Хай сад навесні зеленіє Та віхолу білу мете! У серці до тебе, Росіє, Любов наша вірна цвіте, як весна. Завжди ми, Росіє, з тобою, Завжди ми з тобою, Москва! 25.04.1956