Переводы с украинского - Миклош Форма: Снег и Львов; У каждой пани

 Наталья  Иванова-Харина https://stihi.ru/2024/02/12/43...

«У кожної пані існує той пан, що на спомин.» 

Мой перевод с украинского:

У каждой из пани есть ТОТ господин, что навеки,

Единственный пан и мужчина с великой душою,

Та девичья память лежит за такою межою,

Где входят аккорды любви в запредел человека.

И тот человек, может быть, невелик был от роду,

И может семнадцать ему,.. и учился он в школе,

А может и семьдесят, даже,.. с клюкой поневоле,

Но в женской душе сотворил он прекрасной погоду.

У каждой есть память, и в ней так колотится сердце!

И каждая в прошлое то окунуться мечтает...

Надежда вернуться на миг никогда не растает,

Чтоб снова в объятьях любимого пана согреться.

11.02.2024 23-36

Оригинал: http://stihi.ru/2017/09/01/1260 

* * *

У кожної пані існує той пан, що на спомин.

Той пан, що на згадку. Її чоловік за душею.

Ця пам'ять жіноча лежить за такою межею,

де чути лише наодинці кохання відгомін.

І той чоловік, може, мав роки лічені зроду.

А може, йому було зовсім сімнадцять – у школі.

А може, йому сімдесят, він крокує поволі.

Та він у жіночій душі робить добру погоду.

У кожної – пам'ять... У пам'яті гріється кожна.

І кожна на мить у минуле вернутися мріє.

І згадує погляд. І вічну жіночу надію,

що знов, як тоді, пані бути коханою зможе...

Снег и дождь... - https://stihi.ru/2024/02/12/43...

"Снiг зi Львовом горщики побили..."

Миклош Форма http://stihi.ru/2019/12/25/2733

Мой перевод с украинского:

* * * 

Снег и Львов опять "горшки побили",

В прошлом с обещаньями сращён.

В декабре дружить иссякли силы,

Будто и не встретились ещё.

Дождь по Львову ходит безобидно,

Каплями рисует по окну.

Дождь и дождь, а снега всё не видно,

Я в печаль обиды боль воткну.

Но сказал бы снегу: брось презренье;

И сказал бы Львову - замирись!

Плачет город - вновь без настроенья.

Шепчут капли: всё пройдёт, молись.

Радуйся. Влюбись,.. всё может статься,

Слёзы в декабре для Львова - суть,

И на снег не стоит обижаться,

Только зонтик дома не забудь.

12.02.2024 - 1-11

Оригинал:

Сніг зі Львовом горщики побили...

Товаришували ще торік,

та нема на дружбу в грудні сили,

наче не зустрінуться повік.

Дощ до Львова ходить, ніби рідний,

краплями малює по вікні.

Дощ і дощ, і снігу все не видно,

і чомусь образливо мені.

Я сказав би снігу: кинь погорду.

Я сказав би Львову: замирись,

але львівську звабив дощ погоду...

Та шепочуть краплі: не журись,

а радій життю, люби, кохайся,

дощ у грудні – Львова тайна суть...

Не журись, на сніг не ображайся,

тільки парасольку не забудь...