Светлане Абрамовой-66
Нема нічого дивного у тому,
Щоб папороть збирати уночі.
Виходячи тихесенько із дому
До лісу йти - там від душі ключі…
Летіти серцем до палкого щастя,
Примхливого, як папороті цвіт.
Перев’язавши стрічкою зап’ястя
Дізнатися, де сходить дивосвіт…
Піти на край землі за своїм милим,
А може, навіть, і за край землі -
Там квітне неба кришталевий килим…
Печалі ж загубилися в імлі!
(Дивосвiт / Светлана Абрамова 66)
Ти запитай мене, а хто вони сутули - галичане?
Мое вiдповiдання, як папороть у ночі : заробiтчане!
Вони раби, продажнi як та дiвка з Вавiлона,
Як їх господарi - євреi, що з поганого сiона ...
w
Оценили 12 человек
31 кармы